Козак додому поспішає,
Він славно свій похід скінчив,
Та вечір швидко наступає,
Йому пора вже відпочить.
Козак в поході був героєм,
Сил і життя не шкодував,
І після бою, перед строєм,
Гетьман його розцілував.
Заграва з неба льється в річку,
Все плесо полум*ям горить,
Козак ліг спати під копичку,
Бо довгий шлях його зморив.
Він прив*язав коня до клена,
Поклав під руку шаблю й спис.
Укрила млою нічка темна,
Ти не турбуйсь, козаче, спи.
Перехрестився, помолився,
Повіки втомлені зімкнув,
І мов в безодню провалився.
За пів хвилини і заснув.
Земля йому поновить сили;
І для доріг, і для звитяг.
Щоб вража куля не влучила,
Щоб ятаган не взяв життя.
Іще не згасли ранні зорі.
Не чуть пташиних голосів,
Козак вже був у повнім зборі
І на коня в сідельце сів.
Давно минула небезпека,
Та квапить він свого коня,
Вже з неба льє серпнева спека
Він біг його не зупиня.
Йому б до вечора добратись
До хати, до двора свого,
Бо там чекає його мати,
Чекає дівчина його.
А ненька ходить кожний вечір
На шлях, дивитись,чи не йде
ЇЇ синочок з битви-сечі?
Чи хтось коня його веде?
Ген, над Дінцем видніють хати,
Стрічають коло вітряка
Свого синочка стара мати,
І наречена козака.
Микола Токарь.
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 4558 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Как же, Микола, Вы поотстали от времени в сонной Австралии! Сегодня казаки в России - это ряженые, которые ходят с эполетами на плечах и лампасами, награждают друг друга георгиевскими крестами. Это этнографический заповедник, как у индейцев в Америке, хотя казаки, отказываясь от русской и украинской национальности, желают сегодня откромсать у России и Украины эти земли. На худой конец, они требуют у государства, чтобы их, как при царях, считали на государевой службе и за пьяное ничегонеделанье платили деньги. "Как же ты с нагайкой на коне будешь защищать родину от умной и беспощадной вражеской техники?" - спрашиваю я своего товарища. "А я выйду против врага с иконой, и он побежит". Вот такая наивная казачья философия. Комментарий автора: Я не пишу про согоденних козаків. Вірш присвячений козакам яких оспівували Микола Гоголь та Тарас Шевченко.Це історія України. Тоді у козаків була і віра, і ідея, і Україна Яку вони захищали. Дуже вдячний за відзив.З повагою
Поэзия : Хоч смуток серце огорта - Мария Пономарева Він не відштовхне твою любов, як можуть це зробити люди. Він не прожене геть, коли прийдеш просити пробачення. Він - це Той, хто здатен на все заради того, щоб ти міг ЖИТИ, щоб твоя душа співала, а не хилилась долі, щоб твоє сердце не могло навіть оговтатись від радості та щастя, яке його переповнюють. Це все може тільки Він - Ісус Христос. Задумайся, що далі буде в твоєму житті - закінчити університет, здобути престижну роботу, заснувати сім'ю, кар'єра, а далі, далі?
Прошу тебе від всоьго серця: "підійди до ніг Христа
Стань не коліна та вклонись", зрозумій накінець чого вартуєш ти. Невже тобі всього того нехочеться, що тобі може дати Христос через розкаяння?
Якщо ти сумуєш, знай, що Єдиним, Хто може дійсно втішити тебе - це тільки Божий Син!
Будь благословенним!
"...хто до Мене приходить, Я не вижену геть" Євангеліє від Івана 6:37б
"Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою!" Євангеліє від Матвія 11:28
