|
Иду - Светлана Краскова
Заблудшая звезда - Александр Грайцер
Наша вера. - Николай Зимин
Всё преходяще,всё не совершенно.Даже человеческая любовь.Пусть самая крепкая и нерушимая.Всё проходит,но Божия Любовь вечна и неизменна.Доверься Ему и Он поможет тебе в самых трудных испытаниях жизни.Это истина,которую я испытываю каждый час моей жизни.Мы можем изменить,но Он неизменен.
Чего мы все хотим?Остаться здесь?
Или оставив все свое земное,
Готовиться мы будем на земле
К иному миру,где живет святое?
И если и нужны мы Богу там..,
Нужны Ему без пятен и порока.
Готовь себя и душу к небесам.
Готовым только ты увидешь Бога!
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Ветка сирени - Богданова Наталья
Публицистика :
Как победить лукавого - инструкция. - Юрий Залымов
Проза :
Ясени - Мучинский Николай
Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є. |
